У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ КРИТИЧНА СИТУАЦІЯ З ПРЕПАРАТАМИ КРОВІ, - ВІКТОР ПАРАМОНОВ

 Сьогодні про проблему донорства на Черкащині переважно знають лише ті, кому вкрай необхідні препарати донорської крові. Всі інші мешканці регіону – або не знають про складну ситуацію, або пасивно спостерігають за принципом «мене це не стосується». Далі так продовжуватися не може, суспільство має усвідомлювати всю важливість питання нестачі препаратів крові і вирішити її раз і назавжди, переконаний головний лікар КЗ «Черкаського обласного онкологічного диспансеру» Віктор Парамонов.

- Пацієнти нашого закладу щодня потребують препаратів донорської крові, аби вижити. Є хвороби, які без препаратів крові невиліковні. Без них ми не можемо призначати пацієнту основні ліки. Адже в онкохворих показники крові настільки критичні, що їх потрібно підтримувати донорськими препаратами. Наш заклад – найбільший споживач препаратів крові в області. Ми використовуємо 60-70% продукції, яка виробляється на станції переливання крові. Найбільше – для пацієнтів дорослого та дитячого відділення гематології.

Питання донорства для нашого закладу дуже важливе. Донори потрібні постійно. Наприклад, якщо протокол лікування дитини гострої лімфобластної лейкемії, яка нині найпоширеніша злоякісна хвороба дітей до 18 років, займає 1,5-2 роки, то маленькому пацієнту весь цей час необхідні донори. Буває, що за рік перебування в лікарні їм роблять до 80 переливань. При цьому, потрібно знайти донора, кров якого підходитиме маленькому пацієнту. Іноді для цього через станцію переливання крові мають пройти сотні людей. Тому лише маючи постійний резерв донорів, може бути виготовлена необхідна кількість препаратів крові. І лише тоді можна сказати батькам, що 70% онкохворих дітей області одужає.

Нині в Черкаській області критична ситуація з препаратами крові: відсутні білкові препарати, тромбоцити, відмиті еритроцити тощо. Через нестачу донорської крові нашим лікарям інколи навіть доводиться призупиняти лікування онкохворих.

ВСІ ДОРОСЛІ МЕШКАНЦІ ОБЛАСТІ, ЯКИМ ДОЗВОЛЯЄ ЗДОРОВ"Я, ПОВИННІ БУТИ ДОНОРАМИ

- Вікторе, Володимировичу, хто повинен вирішувати цю проблему?

  • Це проблема нашого суспільства. Населення повинно усвідомити, що донорство – це важливо, престижно і необхідно. Кожен повинен розуміти, що будь-якої миті може потрапити у ситуацію, коли йому самому негайно будуть необхідні препарати крові. Ніхто від цього не застрахований – багатий ти чи бідний. І тоді всі дороги ведуть у банк крові, до полиць холодильників, де повинні бути готові препарати у достатній кількості. А там – майже порожньо.

Всі дорослі мешканці області, яким дозволяє здоров’я, повинні бути донорами. Натомість ми завжди чекаємо якоїсь надзвичайної ситуації, або поки на телебаченні

 

оголосять про терміновий пошук донора. А це повинен бути безперервний донорський рух, завдяки якому відбуватиметься поповнення запасів препаратів донорської крові. Коли запасів немає, то виникає дефіцит, який породжує різні спекулятивні моменти.

– Суспільство – це таке загальне поняття. Можливо людей хтось повинен організувати?

  • Так було раніше – приїхали на завод, всіх «вистроїли» і всі здали кров - і хворий, і здоровий, і тебе ніхто не запитує хочеш ти чи ні. Але це теж неправильно. Повинна бути громадянська свідомість, що з повітря нічого не виникне. І якщо хтось потрапив у біду і на станції переливання крові не буде пакетику із необхідним препаратом крові, то замість нього в організм води не наллєш.

Цього року чи не вперше за останні роки Міністерство охорони здоров'я забезпечило наш заклад ліками для лікування дітей, у нас є необхідні умови надання медичної допомоги – приміщення, висококваліфіковані спеціалісти, створені умови перебування батьків з хворими дітьми. Немає лише донорів. Як забезпечити хворих необхідними препаратами крові? Де повинні батьки шукати цих донорів? Виходити з табличками                                                на  вулицю? Ми часто звертаємося в інститут пожежної безпеки, в інші заклади силових структур, але це теж не вихід. Вони не можуть бути донорами за все населення.

Та у нашому диспансері щодня перебуває на лікуванні 30 діток, а в області – 300. Звісно, тут одноразового героїчного вчинку замало. Нам потрібно донорські препарати безперебійно щодня.

Тому роз’яснювальна робота, агітація щодо важливості донорства повинна постійно проводитися серед населення. Можливо через акції, через громадські організації, ВНЗ, навчальні заклади – там, де є молоді здорові люди. Можливо залучати людей, які зіткнулися із цією проблемою, одужали завдяки донорам і можуть щось розповісти.

А у нас навіть станція переливання крові не змогла розмістити рекламу із закликом про потребу в донорах. Наш заклад єдиний в області, хто розмістив банер із закликом

«Стань донором і ти врятуєш чиєсь життя». Більше ніде нічого немає. Не використовуються ні інтернет-ресурси, ні друковані ЗМІ, не випускається поліграфічна продукція (агітки, плакати, спецвипуски газет, тощо). Система донорства у Черкаській області взагалі не працює. Звісно, за один день ми не змінимо пасивність, яка склалася за останні десятиліття. Це системна робота рік-два, поки це стане традицією. Але її потрібно йти і робити.

- Як вирішують цю проблему в інших країнах?

- У прогресивних країнах висока суспільна свідомість і висока активність громадян щодо донорства. Крім цього, допомагають проводити агітаційну роботу громадські організації. Так, у США найбільшою організацією, яка займається заготівлею препаратів крові, агітацією та пошуком донорів, є «Червоний хрест». У нас теж функціює така організація, але я не чув, щоб вона займалися цією волонтерською, благородною діяльністю.

Це я навів один приклад. В інших країнах – інші традиції. У нас, на жаль, таких традицій немає. Ми чекаємо поки станеться якесь нещастя. Почалася війна – трохи побігли здавати кров. Потім звикли до цієї ситуації, знову все затихло.

 

Тому стоїть питання, як підняти суспільну активність по заготівлі донорської крові. Бо люди, які потрапляють до нас, дуже швидко усвідомлюють, яка це важлива справа.

 

ЗАВДАННЯ СЛУЖБИ КРОВІ – ВИГОТОВЛЯТИ ВИСОКОЯКІСНІ І БЕЗПЕЧНІ ПРЕПАРАТИ КРОВІ

- Вікторе Володимировичу, серед населення побутує думка, що препарати крові можуть нести загрозу здоров’я реципієнту?

– Препаратів крові повинно збільшуватися не лише у кількісному показнику, а й у якісному. Пацієнт повинен мати 100% гарантії, що ці препарати від здорової людини і, що вони не принесуть йому ніякої шкоди. Для цього й існують заводи, станції переробки крові із сучасними лабораторіями, які дають можливість уникнути такої небезпеки. Завдання саме служби крові обстежити, виявити, попередити, щоб препарати крові готувалися лише високоякісні і безпечні.

Тому на Черкащині і постало питання стосовно осучаснення станції переливання крові, приходу інвестора «Черкаси-Плазми», який зможе зробити технічне й технологічне переозброєння цього закладу. Для цього потрібно більше 100 млн грн, яких в обласному бюджеті немає. Приклад роботи цього інвестора ми бачимо у Сумах. Там прекрасно працює Центр служби крові, кількість донорів на Сумщині збільшилася в рази. Там всі повернулися обличчям до цієї проблеми. Сподіваюся, що і ми розпочнемо подібну практику і завдяки системній роботі досягнемо кращих результатів.

 

За інформацією «Черкаси. Донор»